– Варто зрозуміти, що Україна ще до революційних подій була в складній економічній ситуації. Рецесію, тобто зниження ділової активності, спостерігаємо з третього кварталу минулого року. Скорочення промислового виробництва на п’ять відсотків та інших видів діяльності призводить до того, що все важче й важче збирати податки для бюджету. Відповідно, є певні проблеми з бюджетниками. Нацбанк поставив мету – втримати обмінний курс. 

На фоні складної ситуації, яку вже маємо, нині може спрацювати ще й людський фактор. Наприклад, люди, побоюючись погіршення, можуть почати забирати гроші з банків. Проте банки – лише посередники, і всієї суми грошей, яку вони позичили в людей, не мають, бо видають цими грошима кредити.

Якщо багато людей захочуть забрати свої депозити, то навіть “здоровий банк” не зможе їх одразу віддати. Це може створити проблеми в банківській системі. Якщо подивитись на досвід 2004-го і 2008-го (коли був відтік депозитів), випливає – люди бояться змін. Це може призвести до введення мораторію на дострокове зняття депозитів, як це було в 2004-му. Звісно, це не основний сценарій розвитку, але треба розуміти, що таке відбувалось і може повторитись. 

Експерти мають інформацію по відтоках кредитів щомісяця, а Нацбанк отримує її щодня. Він тримає руку на пульсі. Якщо за день-два не скорочується відтік депозитів, то буде прийняте відповідне рішення. Девальвація гривні назріла і перезріла. Нацбанк підтримує курс гривні підняттям ставок у банківській системі і погіршенням ситуації в економіці. Закопуючи економіку, вони підтримують національну валюту. Думаю, що Нацбанк піде на певне ослаблення гривні, але наскільки воно буде великим – невідомо. На початку року ми очікували, що послаблення буде на 10%. Тобто воно можливе, але його розмір не є загрозливим. 

Забирати вклади з банків не варто, бо це може викликати паніку й введення мораторію. Людина має працювати зі своїми фінансами так, якби не було революційних подій. Водночас, якщо ви збираєтесь класти гроші на депозит, то зараз цього робити не варто. Краще перечекати і потім покласти. Диверсифікацію тепер теж робити не варто. 

– Дефіцит фінансових ресурсів виник давно. Якщо ми не позичимо гроші в Європи чи Росії, то це суттєво вплине на економіку. Якщо відбудеться погіршення на зовнішніх продовольчих ринках, на ринку металу, хімії, то це вплине на економіку, адже – це недоотримання валютної виручки. Загальний стан розходів фінансових ресурсів і невміла організація впливають на економіку. Що стосується страйків, то їх вплив на економічну ситуацію поки незначний.

Так, частину депозитів люди таки знімуть з рахунків, і в банках зменшиться ресурсна база. Проте, якщо ситуація заспокоїться, люди знову понесуть гроші до банків. На великий термін кошти не вилучать. Щоправда трохи більше в зоні ризику нині гривня. Той, хто поклав на гривневий рахунок, ризикує, бо ймовірність знецінення гривневих коштів є більша. Ті, хто має депозит у валюті, не втрачає, а навпаки, може виграти, заробивши на різниці в курсі. 

Що стосується того, чи варто забирати гроші з банків, то це особисте рішення кожного. Думаю, якщо грошей заберуть небагато, то це суттєво не вплине на банківську систему. Хочеться, щоб населення не опустилось до паніки, бо якщо так станеться, то це відіб’ється на валютному курсі. Думаю, що суттєвого відтоку коштів не буде. 

Є ще одна загроза, яка не має відношення до страйків – курс гривні. Економісти давно говорили, що варто трохи послабити курс гривні щодо валюти. Девальвацію треба робити поступово з початку року. Інакше може статись “ефект пружини” – раптове падіння гривні, а це небезпечно. 

– Питання просте й складне, бо проблеми України в економічній, фінансовій сфері почались не сьогодні. Економічне падіння триває кілька кварталів поспіль. Падіння промисловості в цьому році – досягнення теперішньої влади. Негативне сальдо, високі боргові зобов’язання – це не пов’язано з Євромайданом. А з тим, що економічна політика була такою, що не спромоглася підтримати економічне зростання в Україні.

Неекономія в бюджетній сфері – характерна особливість цього й попереднього урядів. У цьому контексті Майдан може відіграти певну роль. Нині є проблема забезпечити фінансування регіонам. Тому кошти можуть не перерахувати, особливо для західних областей... Нині уряд намагатиметься подати свою неспроможність профінансувати регіони під політичним соусом. Євромайдан має дуже опосередковане відношення до реальної економічної ситуації. Але невизначеності справді можуть сприяти панічним настроям серед населення. З одного боку, економічні ризики, тиск на гривню можуть бути, а з іншого – паніка теж впливатиме на курс. 

Ситуація складна, але не критична. Поки не варто забирати гроші з банків, хоча ризики є і негативний досвід теж. Якщо влада відкрита і пояснює людям реальну ситуацію, то паніка зникає. Влада не повинна шукати винних – це найкращий метод повернути довіру. 

– Не треба провокувати паніку і підсилювати ажіотаж. На мою думку, помилкою опозиції було блокування Нацбанку. Арсеній Яценюк як ніхто інший знає, до чого це може призвести... Я прихильник стабільної курсової політики, яку нині веде керівництво Нацбанку. Девальвації гривні не буде, але не треба штучно нагнітати ажіотаж навколо національної валюти. 

Недостача доларів пов’язана з ажіотажем. Банки не були підготовлені до революційної ситуації. Мені відомо, що керівництво багатьох банків прийняло рішення про збільшення касових лімітів. Ажіотаж потрібно гасити, бо він є штучним. 

 – Під час подібних бурхливих  суспільно-політичних подій в Україні традиційно  зростає попит на іноземну валюту, що може призвести до її тимчасової нестачі в касах окремих банківських відділень. Кредобанк не впроваджував жодних обмежень на продаж іноземної валюти та продає валюту, якщо вона є в касах відділень. 

Фахівці банку докладають усіх зусиль для своєчасного підкріплення кас готівковою валютою. Але навіть у разі, якщо в касі немає валютної готівки, клієнт має можливість купити безготівкову валюту, яка буде зарахована на його поточний, картковий або депозитний рахунок та може бути використана ним у подальшому. Кредобанк має достатньо ресурсів та підтримку стратегічного акціонера – найбільшого банку Польщі PKO Bank Polski S.A., щоб виконати всі зобов’язання перед клієнтами за будь-яких обставин.