Чого чекати львівському бізнесу?
Підприємці поскаржилися владі на недосконале законодавство, високу плату за землю та корумповану судову систему. Губернатор пообіцяв “сприяти, а не заважати розвитку бізнесу”
Цього тижня влада Львівщини зустрічалася з місцевими бізнесменами. Традиційно підприємці – нарікали, а влада – обіцяла. Мовляв, зробимо все, щоб налагодити діалог і активну співпрацю з людьми бізнесу. Як свідчить практика, обіцяти значно легше, ніж виконувати… Але побачимо, як воно буде.
Зокрема, 14 листопада нещодавно призначений губернатор Львівщини Олег Сало зібрав бізнесменів краю, щоб обговорити проблеми, які нині, з його слів, не дають бізнесу нормально працювати.
Аби засвідчити серйозність намірів, керманич Львівщини запросив на зустріч також і керівників усіх органів контролю – Віталія Пекарчука, начальника ГУ Міндоходів у Львівській області, Олега Василенка, прокурора Львівщини, начальника обласної міліції Олександра Рудяка. Був присутній на зустрічі і мер Львова.
Та чи не всіх присутніх у залі Палацу залізничників здивувала велика кількість там у той день людей у погонах. Мовляв, “міліціянти вже тепер стали бізнесменами”? Чи, можливо, “так лякають підприємців”…
А наболіло чимало…
Як з’ясувалась, роботодавці Львівщини мають про що поговорити з податковою, митницею і прокуратурою. Під час зустрічі скаржились губернаторові на недосконале законодавство, високу плату за землю та інше.
 |
| фото: прес-служба ЛОДА |
“У нашому місті вдвічі завищена оцінка землі! Базова вартість землі становить 470 грн за кв. м, що вдвічі більше, ніж в Одесі та Харкові. З висновків спеціалізованої організації, грошова оцінка землі у Львові має бути 230 – 250 грн за кв.м. Підприємці хочуть корегування нормативно-грошової оцінки землі на підставі прозорої процедури та економічно обґрунтованої методики”, – сказав Іван Ривак.
Сьогодні в торговій мережі України реалізується 80% товарів, які вироблені за кордоном. Частка львівського товаровиробника, це кілька відсотків
Також він підкреслив: бізнес потребує підтримки та захисту від влади і виважених державницьких рішень. “Але не таких, як зокрема, у Жидачівському районі. Району виділили кошти на ремонт, підрядна організація виграла тендер, затвердила проект, але під час виконання робіт знайшла значно дешевший щебінь і за рахунок економії уклала додатково 50 м дороги. Але Держархбудконтроль змін до проекту не погодив, оштрафував і підрядника, і проектанта на суму, що перевищує об’єм замовлення.
Крім того, зобов’язав розібрати додатково зроблені 50 м дороги. Суд задовольнив позовні вимоги, – розповів голова ради Львівського обласного об’єднання організації роботодавців. – Тому я звертаюсь до всіх силових структур та органів контролю з проханням відмовитись від практикуючої схеми роботи з бізнесом: перевірка – штрафні санкції – арешт рахунків – відкриття кримінальної справи. Давайте під час кризових явищ у економіці введемо мораторій на крайні заходи!”.
У свою чергу представник Західноукраїнської філії Європейської бізнес-асоціації Мар’яна Луцишин наголосила, що основні проблеми бізнесу: фіскальний та адміністративний тиск, проблеми із безпекою, корумпована судова система.
“Якщо Україна підпише Угоду про асоціацію, то будуть внесені зміни до законодавства і ситуація значно покращиться. Інвестори очікують результати Вільнюського саміту. Крім того, у львівського бізнесу є проблеми з чергами на кордоні. Ситуацію треба змінити”, – сказала вона.
Бізнес не повинен боятись!
Ростислав Сорока, голова регіональної ради підприємців у Львівській області акцентує: пріоритетним питанням для бізнесу є підвищення конкурентноспроможності кожного підприємства чи сектору економіки. “Якщо наші товари і послуги будуть конкурентними в регіоні, країні, і на глобальному ринку, – це означає, що вони успішні, то всі інші питання є похідними. Зниження затрат і підвищення доходів – основне завдання бізнесу”, – певен співрозмовник “Пошти”.
З його слів, бізнес зацікавлений працювати ефективніше і мати менше не прогнозованих заздалегідь втрат. “Згідно чинного законодавства, передбачено норми і правила, які виконує бізнес. Основне це те, що має бути якнайменше нарахувань, штрафів, стягнень із підприємств. Вони негативно впливають на конкурентноспроможність бізнесу. Фіскальні, правохоронні органи мають краще робити профілактику-попередження негативних факторів, які впливають на бізнес, ніж потім застосовувати засоби фіскального впливу”, – наголошує Ростислав Сорока.
Співрозмовник зазначає, що у бізнесу не повинно виникати проблем, але ситуація є така, яка вона є…. “Ситуація на ринку дуже складна. Підприємцям важко працювати, й вони усе роблять для того, щоб добитись справедливого вирішення питання. До прикладу, ціна за оренду землі впливає на бізнес, тому такі питання треба розв’язувати системно. Це не проблема одного підприємства, а усіх”, – додає він.
“Не заважати бізнесу!”
Люди бізнесу говорили і про кризові явища в економіці держави. “Сьогодні в торговій мережі України реалізується 80% товарів, які вироблені за кордоном. Частка львівського товаровиробника, це кілька відсотків. Під час Євро-2012 у Львові реалізовувалися прапорці України китайського виробництва. Є над чим задуматись, – справедливо зазначив Іван Ривак. – Лише одиниці (!) потужних торгових підприємств Львівщини реалізують переважно товари українського та львівського товаровиробника.
Спроби ж керівників підприємств розмістити товари Львівщини у торгових залах супермаркетів розбиваються об височезні націнки до 100% і цілу низку додаткових вимог. У підсумку товари наших підприємств стають не конкурентноздатними”.
У свою чергу губернатор Олег Сало сказав, що завдання влади – сприяти, а не заважати розвитку бізнесу. “Якщо не працюватимете з людьми бізнесу, заважатимете їм, то на це буде відповідна реація”, – звернувся до керівників органів контролю Олег Сало.
До теми
Також зазначимо, що під час зустрічі представник Комітету підприємців Львівщини Ігор Маркуц зачитав заяву про те, що члени Комітету “оголошують територію бізнесу вільною від злочинних зазіхань”. У своїй заяві підприємці підкреслили, що перебуваючи на керівній посаді в правоохоронних органах у 2005-му, Олег Сало “чинив тиск та репресії проти підприємців, журналістів та студентів”. Ігор Маркуц зазначив, якщо тепер на Львівщині “буде чинитися тиск, то підприємці реагуватимуть жорстко і рішуче”.
Губернатор у свою чергу парирував: “Я ніколи не був причетний до того, що ви говорите. Цю зустріч з підприємцями ініціював особисто, щоб бізнес працював і розвивався. Я буду допомагати бізнесу, і бізнес допомагатиме мені”. Ігор Маркуц хотів щось відповісти, але губернатор подякував за виступ і попросив: “Давайте не будемо робити хаос і безлад. Хочете говорити – ідіть на сесію”.
А головний міліціонер Львівщини Олександр Рудяк попросив не переносити питання бізнесу у політичну площину. “Збурити ситуацію просто… дайте людині попрацювати”, – сказав головний міліціонер Львівщини.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Сьогодні маємо 513 тис. найманих працівників, а в 2003-му було 760 тис. Щодо кількості створених робочих місць, які щороку декларуємо, то картина нереальна і ненормальна.
Вже третього губернатора Львівщини прошу оприлюднити реальну кількість найманих людей, адже це бюджетоформуючий показник. Дуже важливо, щоб ми нарешті побачили реальний бізнес. Він тісно пов’язаний із інвестиційною політикою і варто задуматись, чому на Львівщині різко зменшилась кількість іноземних інвестицій.
Попри те, що ми декларуємо привабливість, проводимо інвестиційні форуми, інвесторів немає. Бізнес не може задовільнити податкові інтереси держави.
На Львівщині щезає місцевий бізнес. Треба переходити до радикальних реформ. Немає тотального терору, але той, хто працює в бізнесі, знає, як важко захисти інтереси в суді… Нерідко після “боротьби з так званою заборгованістю” по зарплаті зникає місцевий бізнес. Приходять інші, сильніші компанії, але це не львівський бізнес.
Пропоную створити при голові Львівської ОДА дорадчу раду, до складу якої входили би представники місцевого бізнесу. Маємо небезпеку втратити львівський бізнес із приходом “монстрів”. Приходять інші, сильніші компанії, але це вже не львівський бізнес…
На жаль, нині трагічна ситуація й у сільському підприємництві. Менше 2% людей задіяні в сільському бізнесі. Є проблеми з існуванням монополій. Ще одна проблема – недосконалий механізм обрахунку нормативно-грошової оцінки землі у Львові. Можемо втратити найбільших місцевих виробників, бо вони, маючи великі площі землі, не можуть заплатити за оренду.
Так, на засіданні колегії Львівської ОДА, коли аналізували підсумки соціально-економічного розвитку Львівщини за дев’ять місяців, Олег Сало попросив мене розказати про виконання місцевих бюджетів. Під час виступу, звернув увагу на те, що місцеві бюджети не виконуються, а основне бюджетоформуюче джерело – це податок від доходів фізичних осіб і плата за землю.
Податок від доходів фізичних осіб не може забезпечити потреби бюджету, бо середня зарплата не росте такими темпами, які були закладені. Тому я сказав, що нам варто звернути увагу на виплату заплат на малих і середніх підприємствах. Податковій заборонено перевіряти їх, але аналіз поданих декларацій, звітності свідчить, що не всі підприємства виплачують зарплату в тих розмірах, які можуть забезпечити податок на доходи фізичних осіб.
Крім того, є зарплата в конвертах і неоформлені працівники. Олег Сало сказав: “Ваша робота в цьому напрямку не достатня, зверніть увагу”.