Ще свіжі спогади про Податковий майдан 2010 року, який чомусь охрестили “війною бізнесу проти влади”. Давайте копнемо глибше і з’ясуємо, чи не стала ця подія навпаки – точкою відліку зближення підприємців і податківців? Адже сьогодні у нас є конструктивний діалог.
Судіть самі: тоді парламент усупереч думці бізнесу прийняв Податковий кодекс, в якому передбачалися суттєві зміни не на користь підприємців. Бізнес у свою чергу показав, що на нього треба зважати.
Саме тому над редакцією нового кодексу, що набув чинності на початку цього року, працювали вже разом і влада, і підприємці. Компромісу щодо ключових питань тут досягали в процесі діалогів за круглими столами. Майже три роки спільної роботи привели до того, що сьогодні співпраця між бізнесом і владою все більше нагадує добре налагоджений механізм, який спільно працює над податковим законодавством і його виконанням.
Зокрема, одним із досягнень процесу лібералізації відносин між бізнесом і податківцями можна вважати те, що ВВП підвищився з майже 970 млрд грн у 2009 році до майже 1,5 трлн грн у цьому. На шляху до європейських стандартів можна відзначити плани оприлюднення на єдиному веб-порталі інформації про облік суб’єктів господарювання, їх реєстрацію як платників ПДВ. Незабаром може спроститись і сама процедура реєстрації платників податків.
Депутати ухвалили в першому читанні розроблений фахівцями Міністерства доходів і зборів законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків”. Якщо законопроект приймуть, то банки будуть зобов’язані повідомляти МДЗ про відкриття рахунків платників упродовж одного дня (сьогодні цей термін становить три дні).
Очікується, що саме свідоцтво платника ПДВ вже з початку наступного року буде замінено на виписку з відкритого реєстру. До нього буде безкоштовний доступ. За задумом авторів законопроекту, підприємці зможуть замовляти, отримувати й надавати державним органам і контрагентам потрібні виписки в електронному вигляді.
Кожен підприємець, який не платить ПДВ, отримає право бути платником єдиного податку відразу після реєстрації. Щоб спростити життя підприємцям, їх позбавлять від обов’язку повідомляти контролюючі органи про зміни у своїх даних: державні установи самостійно отримуватимуть відомості з Єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
Зважаючи на численні звернення підприємців (зокрема і зі Львівщини), влада розробляє законопроект, який зможе врегулювати механізм відповідальності підприємців і контролюючих органів. Адже відсутність відповідного закону породжує плутанину.
Тим часом деякі ліберальні кроки влади (зниження ставок ключових для бізнесу податків і зборів, зменшення кількості перевірок) сприяють розвиткові самого бізнесу. За даними МДЗ, на 1 серпня 2013 року в Україні зареєстровано 244 тис. платників ПДВ, що на 10 тис. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Кількість фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, порівняно з минулим роком зросла на 58 тис. Сьогодні їх налічується 1 млн. 255 тис.
Варто також нагадати, що за підсумками 2013 року, відповідно до міжнародного рейтингу Doing Business-2013 (проводиться Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією), Україна піднялася одразу на 25 позицій. Більше того, стала лідером серед країн, які найбільше поліпшили умови ведення бізнесу за останній рік. У цьому напрямку варто чекати й нових кроків: Україна має намір увійти до першої сотні країн, в яких бізнес вести легко. Свої наміри зробити усе від нього залежне, аби так насправді сталося, Міндоходів і зборів у жовтні задекларувало у Меморандумі про співпрацю з Асоціацією платників податків.
Така консолідація роботи влади та підприємців і лібералізація української податкової системи не могли залишитись непоміченими в Євросоюзі. Зокрема, заступник голови представництва ЄС в Україні Марія Юрикова після однієї з чергових зустрічей з міністром доходів і зборів Олександром Клименком і представниками бізнес-асоціацій зазначила, що система оподаткування, яка нині діє в Україні, дозволяє ефективно адмініструвати податки, що сприяє поліпшенню інвестиційного клімату.
Представник ЄС також вважає, що завдяки реформам Україна справді робить крок до Європи, демонструючи бажання інтегруватися не лише політично, але й насамперед економічно.