Втікають зі Львова
Талановиті та розумні випускники вишів масово виїжджають за кордон, а Львівщині бракує кваліфікованих кадрів. Молоді фахівці певні: держава не створює можливостей для їх працевлаштування
Однією із найбільших проблем Львівщини є безробіття. Нині Львівська область входить у п’ятірку областей, де найбільше безробіття серед молоді. У той час, поки державні органи влади декларують неймовірні показники працевлаштованих, освічені молоді люди масово втікають на роботу за кордон…
Тим часом вчора у Львові відбувся 23-й ярмарок кар’єри, на який щорічно у пошуках роботи приходять тисячі львівських студентів, випускників і потенційних роботодавців.
Економісти і юристи – клієнти центру зайнятості
Експерти кажуть: найбільший попит за кордоном мають українські айтішники, фахівці аграрного сектору (тваринництво, ветеринарія, сезонні роботи) та будівельники.
Як розповіла “Пошті” Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”, в Україні починається хвиля відтоку розумних людей. За різними оцінками до 80% програмістів декларують намір виїхати тимчасово або на постійне проживання за кордон. Окрім того, більшість молодих людей хочуть після навчання залишитися працювати у країнах Євросоюзу.
Василь Барилюк, директор Львівського обласного центру зайнятості, зазначає, що станом на 1 жовтня цього року на обліку в обласному центрі зайнятості перебувало 23 тис. безробітних. “З них 56% – жінки. Близько – 40% безробітних – жителі села. Молодь віком до 35 років серед безробітних складає 49,7%. Тобто кожен третій безробітний у віці до 39 років. А найбільшу категорію серед шукачів роботи складає молодь віком до 24 років. Це кожен шостий житель Львівської області. Проблема безробіття – питання номер однин на Львівщині. Адже наша область входить у п’ятірку регіонів, де найбільше безробіття серед молоді”, – каже Василь Барилюк.
Все вирішують гроші й зв’язки, тому я відмовилась від ідеї розвивати українську економіку і виїхала на початку 2003-го до Німеччини
З його слів, така диспропорція на ринку праці пов’язана з низькими зарплатами.
“Молодь не погоджується працювати за дві тисячі гривень у місяць. Кожен другий безробітний – людина з вищою освітою. Є проблема й у якості вищої освіти, що призводить до диспропорції, тобто, кількість вакансій, які пропонує роботодавець зростає, а добрих кадрів небагато. До прикладу, станом на 1 жовтня у нас близько читири тисячі вакансій. На ярмарку кар’єри роботодавці пропонують більше тисячі вакансій. Проте не завжди той, хто шукає роботу відповідає вимогам роботодавця”, – розповідає директор Львівського обласного центру зайнятості.
До слова, за підсумками минулорічного ярмарку кар’єри 700 людей працевлаштувались, але заяв було подано більше п’яти тисяч.
“Конкуренція жорстка і отримують роботу лише найкращі. Що стосується IT-сфери, то зі сто поданих заявок працевлаштовано лише шестеро. У цій сфері вимоги високі”, – каже Василь Барилюк.
Кожному своє
Проте у молодих спеціалістів своя правда. Вони не хочуть працювати в Україні, бо держава не створює ніяких можливостей для цього. Зокрема львів’янин Анатолій вже третій рік працює програмістом у Польщі і до Львова повертатись не хоче. “Те, що в нас активно розвивають – це корупція і недбалість. Безвідповідальна влада і безвідповідальне суспільство”, – розповідає “Пошті” Анатолій. З його слів, добрий спеціаліст не може себе реалізувати і розвивати в Україні.
З ним частково погоджується й Вікторія, яка більше десяти років живе й працює в Німеччині. “Дуже хотіла б жити й працювати у Львові. Що б там не говорили, але на Батьківщину тягне! Проте умови для освіченої молоді тут жахливі. Все вирішують гроші й зв’язки, тому я давно відмовилась від ідеї розвивати українську економіку і виїхала на початку 2003-го до Німеччини”, – розповідає співрозмовниця “Пошти”.
Поза тим є й такі, що мають намір працевлаштовуватись на Батьківщині. Львів’янин Іван навчається у Мюнхені, але роботу планує шукати у Львові, але не знає чи вдасться йому це. Натомість член ради Комітету підприємців Львівщини Ярослав Рущишин не сумнівається: міграція, яку ми нині спостерігаємо, є наслідком урядової та місцевої політики.
Найбільшу категорію серед шукачів роботи складає молодь віком до 24 років
“Працювати за кордоном їдуть люди, які не вміють красти... Їдуть ті, хто вміє і хоче трудитися! Це дійсно велика проблема. На жаль, тут залишаються не найкращі спеціалісти”, – зазначав свого часу “Пошті” Ярослав Рущишин.
Зупинити такий процес неможливо, але призупинити можна. За його словами, для цього потрібні достатня кількість робочих місць та повага до роботодавців.
“У Львові високооплачуваної роботи не буде доти, доки не створять ідеальні умови для працедавця. Чи розуміють це наші чиновники, залишається лише здогадуватися, зважаючи на ті наслідки, які спостерігаємо”, – зазначав Ярослав Рущишин. “Хто у нашому місті їздить на дорогих авто? Думаю, ті, хто заробляє не працею, а, можливо, незаконними способами. Той, хто працює, не тратить гроші на предмети розкоші, а інвестує в майбутнє!”, – певен він.
Для добрих спеціалістів робота є
Андрій Бойко, декан юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка визнає, що нині на ринку праці забагато правників. “Але рівень деяких випускників не зовсім відповідає потребам сьогодення. Люди не мають відповідних умінь, навичок, рівня кваліфікації. Водночас у випускників нашого університету проблем і з працевлаштуванням немає”, – каже “Пошті» декан юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка.
З його слів, у суспільстві сформовані стереотипи щодо престижності тієї чи іншої професії. “Баланс між ринком праці і випускниками вишів має забезпечити держава. Для цього треба вміло проводити освітню політику, відрегулювати кількість державних замовлень і популяризувати інші професії, які нині є не менш престижними і затребуваними на ринку праці. Ми створюємо для студентів усі умови, аби вони були конкурентними. Зокрема, посилюємо вивчення правничої іноземної мови і європейського законодавства”, – розповідає “Пошті” Андрій Бойко.
Юристи виїжджають на роботу за кордон, бо в Україні не сформоване конкурентне середовище на правничому ринку
Він певен: добре підготовлений фахівець, особливо із додатковими вимогами і знанням правничої іноземної мови – роботу завжди знайде. “Особливо затребуваними є юристи із тих галузей чи інститутів права, які в Україні достатньо не поширені, тобто там не вистачає фахівців”, – каже Андрій Бойко.
На його думку, юристи виїжджають на роботу за кордон, бо в Україні не сформоване конкурентне середовище на правничому ринку. “Часто студент, який вчився середньо завдяки підтримці батьків, друзів має кращу роботу, ніж сильний випускник. Тому обдаровані, розумні випускники шукають можливості продовжити навчання за кордоном. Або працевлаштовуються в іноземних компаніях, в тому числі адвокатських, аби мати можливість себе реалізувати”, – додає декан юридичного факультету.
Молодь не хоче працювати у бізнесі, а хоче бути при владі
Валерій П’ятак, заступник голови Львівської обласної ради розповідає, що двадцять років тому молоді люди хотіли займатись бізнесом, а тепер хочуть працювати у політиці й бути при владі.
“Така тенденція свідчить про те, що доступ до матеріальних благ за останні двадцять років у влади збільшився. Мусимо це змінити, переламати. На першому місці має бути людина, яка працює, створює блага, сплачує податки. Тоді ми зможемо вийти на нові позитивні тенденції. Маємо дивитись на Європу, там виписана стратегія наших дій”, – певен Валерій П’ятак.
“Якщо ми будемо працювати за європейськими стандартами , то через сім- вісім років переламаємо негативний тренд. Нині 50% випускників вишів – безробітні! Ба більше, багато людей їдуть навчатись за кордон.
До прикладу, в одному з вишів Варшави з 900 вступників, 300 – із України. Це платне навчання! Українська освіта має зробити для себе висновки. Які спеціальності затребувані й конкурентні на ринку праці. Які технології й інструменти треба застосовувати у підготовці кадрів. Треба чітко системно працювати в кожній галузі”, – каже Валерій П’ятак.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Тоді людина використовує знайомства і зв’язки, але якщо в тебе ні того, ні іншого немає, то сподіватись на добру роботу не варто. Проте, якщо пощастило знайти роботу, то є проблема з власним помешканням. У нашій державі молодій людині купити свою квартиру не реально через низькі зарплати і дорогі кредити. А жити півжиття на чужій квартирі до душі не кожному.
Ще одна причина, чому молодь виїжджає – це незгода з політичним режимом, який панує в Україні. Звісно, втеча – найлегший вихід, але хто бачив життя за цим колючим дротом – повертатись назад не захоче. Бо, відчувши себе людиною раз, більше рабом бути не зможеш!