Сьогодні, 3 жовтня, на засіданні сесії облради депутати слухатимуть звіт чиновників про виконання обласної програми соціально-економічного і культурного розвитку.
Цікаво буде послухати цей звіт, адже ні для кого не секрет, що соціально-економічна і культурна програма розвитку Львівщини на 2013-й рік з макроекономічними прогнозами на 2014-2015 рр. – малоефективна. Ба більше, пересічні жителі області здебільшого не знають про її існувавання. Тож “Пошта” вирішила з’ясувати, для чого депутати прийняли цю програму й що заважає її реальному виконанню.
Казначейство й недовиконання бюджету
Відомо, що програма складається з двох частин. Володимир Кирилич, член постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської обласної ради пояснює, що в першій частині програми прописано те, що депутати хотіли б профінансувати. “Тобто наші побажання, думки, можливо, мрії. У другій частині (додатках) написано те, що реально можемо профінансувати, але, на жаль, фінансові можливості обласного бюджету – обмежені”, – каже Володимир Кирилич.
Депутут визнає, що програма не виконується на сто відсотків. А хіба може бути по-іншому? Дивно, якщо вона взагалі “працює”, адже лише той факт, що приймали її 25 квітня 2013-го змушує задуматись, а кому потрібна програма, прийнята майже в половині року.
Натомість Володимир Кирилич певен: програма потрібна, але на її виконання впливає ряд об’єктивних і суб’єктивних чинників. “Програма соціально-економічного і культурного розвитку не може виконуватись на 100%, коли дохідна частина обласного бюджету не довиконується. Тобто, близько 10% дохідної частини бюджету не існує!”, – розповідає “Пошті” депутат. – Крім того, є величезні затримки коштів на казначейських рахунках. А це дуже впливає на виконання програми.
Станом на сьогодні на єдиному казначейському рахунку лежить 470 млн грн з обласного бюджету
Казначейство – це один великий казан, до якого надходять усі зібрані податки. Туди скидають гроші всі руки, а витягує лише одна. За якими правилами ця “одна рука” їх витягує... Правило перше: забезпечити фінансування захищених статей. Адже рахунки по цих статтях проплачуються насамперед. Для них черги не існує, вони завжди перші”, – каже Володимир Кирилич.
З його слів, після того, коли профінансували всі захищені статті, – виявляється, що більше грошей нема, адже дохідна частина бюджету недовиконується. “А одна рука, яка розпоряджається усіма коштами, має забезпечити захищені статті по всій Україні. Тоді й починаються непорозуміння... До прикладу, Миколаївський район за перший квартал виконав наповнен-ня бюджету на 102%, то у них не мало би бути проблем з фінансуванням тих чи інших програм, але їх кошти зависли в казначействі, бо 18 інших районів не наповнили бюджет на потрібну суму і живуть за рахунок коштів того, хто впорався”, – пояснює депутат. З його слів, станом на сьогодні на єдиному казначейському рахунку лежить 470 млн грн обласного бюджету.
Потрібна чи ні?
Володимир Кирилич каже, що кожного року при прийнятті бюджету, депутати дискутують, чи потрібна регіону програма розвитку.
“Особливо гостро питання постало після того, як почала недовиконуватись дохідна частина обласного бюджету. Структури, які відповідальні за наповнення бюджету, кажуть нам: “не надувайте бюджет!”. Але палиця має два кінці. З одного боку, це нормально, що люди, які думають про розвиток, завищують планку. Але через фінансові проблеми врешті-решт ми отримуємо не те, на що очікували”, – визнає депутат.
Поза тим Володимир Кирилич певен: програма потрібна, хоча реально виконується менше ніж наполовину. “Позитивом є те, що з’явилися макроекономічні показники на 2014-2015 рр. Тобто розробник зрозумів, що планування на рік – неефективне. Ефективність програми підвищується тоді, коли є середньотермінове планування. Також у діючій програмі є багато заходів, спрямованих на те, що наступного року дохідна частина бюджету збільшиться”.