Цьогорічний львівський різдвяний ярмарок спричинив неабияку суперечку між міським головою та депутатами під час останнього засідання міськвиконкому. Зокрема міські обранці зацікавились коштами, які надходять до бюджету Львова від проведення цього ярмарку. Чому? Бо, зі слів депутатів, міську скарбницю “поповнюють смішні кошти від цього заходу”. Ба більше, має бути законна процедура організації ярмарку!
Отож, минулої п’ятниці, 13 вересня, на засіданні виконкому прийняли рішення про організацію та проведення на проспекті Свободи та на площі Ринок різдвяного ярмарку. Цього року він працюватиме з 12 грудня 2013-го до 19 січня 2014-го. Організатором заходу є ТзОВ “Львівські ярмарки” з правом залучення підприємств та організацій різних форм власності зi Львова та областей України для здійснення торгівлі товарами різдвяного асортименту виключно вітчизняного виробника.
Згідно з рішенням виконкому, також ТзОВ “Львівські ярмарки” дозволили з 12 грудня до 16 березня облаштувати на просп. Свободи льодовий будинок. Режим роботи різдвяного ярмарку та льодового будинку: у робочі дні – з 11.00 до 22.00, у святкові та вихідні – з 10.00 до 23.00.
Власне прийняття цього рішення спричинило дискусію між депутатами й виконавчими органами мерії. Мовляв, бюджет “обкрадають”, а підприємців “сортують”. Різдвяний і великодній ярмарки у Львові з 2009-го організовує і проводить фірма ТзОВ “Львівські ярмарки”. Щороку ярмарок розширює свої межі. Так, торік на різдвяному ярмарку було облаштовано 150 дерев’яних будиночків, у яких торгували понад 70 підприємців. Власне депутатів обурює, чому такий ярмарок організовує незмінно одна компанія.
Зокрема, як зазначив “Пошті” депутат Львівської міськради Ерік Парсаданян, компанія, яка організовує і проводить ярмарки у місті Лева, сплачує до міської казни дуже мало. “Приблизно шість тисяч гривень приносить бюджету різдвяний ярмарок і сім тисяч гривень – великодній… Треба врахувати, що торгівля відбувається на площі Ринок і проспекті Свободи. Там найдорожча земля у Львові! І площа різдвяного ярмарку – велика! Так, місту потрібні туристи, але не треба забувати про мешканців і підприємців, які так само наповнюють бюджет”, – акцентує Ерік Парсаданян.
З його слів, від проведення таких заходів міський бюджет щорічно має збагачуватись на сім-вісім мільйонів гривень. Але чомусь так не є… “Таке враження, що в мерії цього не розуміють. Кошти, які надходять до міського бюджету від проведення ярмарків, мізерні, порівняно з тими, які отримує компанія, даючи в оренду тимчасові споруди львівським підприємцям.
Чому лише одна компанія займається організацією ярмарків?!
Під час виконкому міський голова Львова зазначав: “Треба бути депутатом, а не підприємцем”. На що я відповів, що рішення виконкому свідчить, як міська влада посортувала підприємців у місті. Є підприємці вищого ґатунку, яким підходить прийняте рішення, а є підприємці першого і другого сорту, які отримують листи від департаменту містобудування”, – каже депутат.
На його думку, це порушення закону, адже там чітко прописана спеціальна процедура надання дозволу для встановлення тимчасових споруд. “Проте міська влада, починаючи з 2009-го, постійно її порушує. Чому лише одна компанія займається організацією ярмарків?! Адже у місті є тисячі підприємців, які хочуть встановлювати аналогічні споруди! Проте їм приходять “листи щастя” від департаменту містобудування, що це неможливо. Чому?”, – обурено каже Ерік Парсаданян.
Позиція мерії
Натомість у міськраді наполягають: роблять усе, згідно закону, а невдоволення окремих депутатів – це “їх особиста справа”. ..
ТзОВ “Львівські ярмарки” у 2009-му запропонувало нам цей проект. Крім цієї компанії, інші до нас не звертались, – зазначила учора “Пошті” Вікторія Довжик, в. о. начальника управління економіки міськради. – Того ж року чиновники мерії з депутатами обговорили запропонований проект і дали компанії дозвіл проводити ярмарки. Це дуже вдалий проект, що прикрашає наше місто, тому ми кожний рік погоджуємо розташування ярмарку в нашому місті”.
Все має бути в правовому полі
Володимир Гірняк, член комісії з питань землекористування Львівської міськради каже, що немає значення, яка компанія займатиметься організацією львівських ярмарків, головне – щоб процедура була законною! Нагадаємо, що депутати міськради на сесії 30 травня 2013-го ухвалили новий порядок розміщення об’єктів пересувної торгівлі у Львові. Тоді прийняли ухвалу “Про затвердження порядку передачі в короткострокову оренду елементів благоустрою”. У ній йдеться про врегулювання так званої стихійної торгівлі у Львові. Але, міський голова ветував цей документ. Депутати подолали вето мера і нині ухвала у суді. Незважаючи на це, вона діюча, але чиновники мерії її не визнають і не виконують.
“У цій ухвалі затверджена процедура, згідно якої передають у короткострокову оренду елементи благоустрою. Різдвяний ярмарок чітко підпадає під цю процедуру. Фірма, яка займається організацією ярмарків, має скерувати відповідне звернення до міського голови і новоствореної комісії (до складу якої входять представники виконавчих органів влади і депутати – “Пошта”). До того, звернення має бути погоджене в управлінні архітектури. І лише тоді комісія може його погодити. Далі має бути розрахована орендна плата і управління комунальної власності має укласти договір оренди елементів благоустрою”, – пояснює “Пошті” Володимир Гірняк.
Львів’яни воліли б бачити тут вироби місцевих майстрів(!) та ексклюзивні речі, а не китайський ширвжиток
На його думку, проблема в процедурі, і це стосується не лише ярмарків. “Є незручності і для фірми, бо рішення виконкому суперечить ухвалі Львівської міськради і законові України про місцеве самоврядування. Відповідно це може бути скасовано ухвалою сесії ЛМР, призупинено судом, або оскаржено прокуратурою.
Сподіваюся, що питання таки вдасться врегулювати. Адже ніхто не проти ярмарків у місті, але, все має бути в правовому полі”, – веде далі наш співрозмовник. – Ухвала в суді, але вона діє і відповідає чинному законодавству. Чиновники міськради не виконують її і це погано. Вона може за рік наповнити міську скарбницю на вісім мільйонів гривень. Місту потрібна торгівля сувенірами, морозивом, напоями тощо. Але деяку продукцію треба забирати, бо вона псує архітектурний вигляд міста і не відповідає санітарним нормам.”
Депутати вважають, що лише ухвала, що нині в суді, врегулює організацію і проведення торговельних ярмарків. “Тоді гроші підуть до бюджету, а не до кишень чиновників”, – резюмує Ерік Парсаданян.
Не хочемо китайського ширвжитку!
Можливо й туристам до вподоби наші ярмарки, але львів’яни б воліли бачити тут вироби місцевих майстрів (!) та ексклюзивні речі, а не китайський ширвжиток, який і так заполонив крамниці!
Андріян Гутник, голова депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного серидовища каже, що львівські ярмарки з кожним роком стають цікавіші. “Тут можна купити все те, що є і на інших ярмарках, але, можна знайти й ексклюзивні речі, національні, як то кажуть львівські. Ми переймаємо досвід єврепейських ринків, вчимося у них, робимо щось своє. Вдосконалюємося і розвиваємося”, – каже Андріян Гутник.
Так, торік однією з родзинок львівського ярмарку були глиняні дзвіночки у вигляді ангеликів із кольоровими стрічками. Є ангелятка у вишиванках чи в мереживних сукеночках. Творять таку красу батьки відомого українського співака Кузьми (Скрябіна).
Батьки Кузьми виготовляють ці дзвіночки вже багато років. Ліплять їх із білої глини, потім самі ж і декорують. Туристи їх дуже люблять, а коли чують, хто їх виготовляє – одразу ж купують...
Власне такі, наші місцеві, вироби мали б наповнювати асортимент львівських ярмарків. Але, чи так буде цього року, наразі невідомо…