Вагітна!? Плати податок!
Аби відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами жінці зараховували до трудового стажу, вона має платити – 2%, а працедавець – 33,2% єдиного внеску. Експерти певні: так уряд хоче латати бюджетні діри, а жінкам знайти роботу буде важче
З 1 липня цього року відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам зараховуватимуть до трудового стажу. Але не просто так, за “дякую”, а за рахунок роботодавця! Саме він має сплачувати 33,2% єдиного внеску за період перебування працівниці у декретній відпустці. А жінка має сплатити 2% зі суми допомоги, яку отримає у зв’язку з вагітністю та пологами.
Звісно, тішить, що жінки не втрачатимуть трудовий стаж у цей період, як це було досі, але роботодавці геть не раді такій новації. Ще б пак, для людей бізнесу це стало суттєвим фінансовим навантаженням.
На захисті слабкої статі!
Народні депутати прийнявши зміни до Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії” і вирішили включити до страхового стажу жінкам період перебування їх у відпустці по вагітності та пологах. Це період приблизно чотири місяці (70 днів до пологів та 56 днів після).
Але, для того, щоб забезпечити працюючим жінкам безперервний стаж, роботодавець має платити державі впродовж чотирьох місяців (під час перебування жінки на лікарняному 126 календарних днів) – 33,2% єдиного соціального внеску від суми коштів, нарахованих на лікарняний. Крім того, 2% від нарахованої суми допомоги має сплачувати сама жінка.
Прийнята норма спровокувала масу критичних відгуків у пресі, мовляв, вагітних обкладають податками чи жінкам доведеться платити за ще не народжене життя. Але насправді не все так трагічно, адже чотири місяці, які ввійдуть до стажу багатодітної матері немалий термін! Який потім жінка, як знайде при виході на пенсію. Проте роботодавці не надто задоволені тим, що мають платити державі “за відповідний запис у трудовій”. Адже для підприємств, де працюючі жінки мають більш-менш нормальні заробітки – сума буде теж немала. До прикладу, зарплата працівника у період відпустки становить п’ять тисяч гривень, то з них треба сплатити близько 1600 грн єдиного соціального внеску (!).
Щоб забезпечити працюючим жінкам безперервний стаж, роботодавець має платити державі впродовж чотирьох місяців 33,2% єдиного соціального внеску від суми коштів, нарахованих на лікарняний. Крім того, 2% від нарахованої суми допомоги має сплачувати сама жінка
Михайло Хміль, голова парламентського підкомітету з питань зарплати, індексації і компенсації грошових доходів населення та колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розповів “Пошті”, що критика законодавчих змін – безпідставна тому, що зміни до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” неправильно трактують.
“Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та декретна відпустка по догляду за дитиною до трьох років – різні речі. Зміни, що були внесені до закону не стосуються декретної відпустки. Адже вона, як і було раніше, зараховується до трудового стажу й держава компенсує роботодавцеві соціальний внесок за три роки. У прийнятих положеннях йдеться, що відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами зараховуватимуть до стажу”, – пояснює Михайло Хміль.
З його слів, це ліквідувало майбутнім матерям прогалину у трудовому стажі.
“Відстоюю інтереси соціально незахищених категорій, тому для мене принципово, аби таке упущення було законодавчо врегульовано. Після введеня пенсійної реформи жінкам одномоментно збільшили стаж із 25 до 30 років. А де ж жінка має взяти додаткових п’ять років стажу? З точки зору соціального захисту населення і стимулювання народжуваності – цілком правильна норма, звісно проти неї виступають роботодавці, адже це певне навантаження на фонд зарплати підприємства”, – визнає народний депутат.
Тягар на плечі підприємців
Підприємці таку ініціативу уряду і парламенту не поділяють й переконують, що з ними прийняте рішення ніхто не узгоджував, що ще більше їх обурює! Так, бізнесмен Ярослав Рущишин акцентує: нас ніхто не питав, чи хочемо і можемо ми такі кошти платити. “Але, очевидно, будемо змушені це робити!”, – визнає Ярослав Рущишин. Натомість Павло Розенко, заступник голови комітету з питань соціальної політики та праці каже, що уряд запевнив депутатів ВР, що законодавчі зміни були погоджені з підприємцями, тому вони їх підтримали.
З слів Ярослава Рущишина, прийнята норма яскраво показує, що наша держава – окрема установа, яка не хоче свого громадянина, платника податків, чути і бачити. “Це не перший і, на жаль, не останній випадок, коли держава перекладає соціальні гарантії на плечі підприємців. Якщо Конституція України, гарантує громадянам певні права і соціальний захист, то вона має забезпечувати його за кошти Держбюджету, а не підприємців, шляхом накладання на них різних податків”, – розповідає “Пошті” Ярослав Рущишин.
Це може призвести до того, що молодих жінок “проситимуть” підписати угоду, в якій вони зобов’язуються не вагітніти певний період часу, або принести медичну довідку
Він певен, що порушують норму Конституції щодо рівності прав перед законом чоловіків та жінок. “Як наслідок, підприємства, які мають у колективі багато жінок, будуть не конкурентноспроможні тим, де працюють багато чоловіків, до прикладу, будівельним компаніям тощо. Працедавець, у якого жіночий колектив, матиме більше соціальне навантаження і відповідальність перед працівниками, – певен Ярослав Рущишин. – Якщо держава не може забезпечити соціальних функцій, то їх “ріжуть”, або піднімаються в загальному податку для всіх. А тут людей ставлять у нерівні умови”.
А які наслідки?
Плоди цього нововедення можуть бути найнеочікуваніші і навіть беззаконні. Адвокат Олег Мицик зазначив “Пошті”, що це може призвести до того, що молодих жінок “проситимуть” підписати угоду, в якій вони зобов’язуються не вагітніти певний період часу, або принести медичну довідку. “Але такі дії протизаконні!”, – каже адвокат.
Але з іншого боку, для підприємця плата єдиного соціального внеску в нинішніх економічних умовах не посильна. “Скільки ж доходу має принести роботодавцю працівниця, щоб він погодився платити за неї чотири місяці соціальний внесок? І не треба забувати, що в цей час жінки не буде на робочому місці! А основним джерелом зарплати для підприємця є його дохід. Схоже, що держава хоче перекласти латання бюджетних дір на підприємців, які й так є основними наповнювачами бюджету. З точки зору законодавства, жінки мають бути захищені, але не за рахунок роботодавця, а держави, яка зобов’язана дбати про своїх громадян”, – обурюється Олег Мицик.
Поза тим Михайло Хміль вважає, що саме роботодавець має платити під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами соціальний внесок. “У цей період жінка рахується на роботі, її трудова книжка там, тому логічно, що роботодавець має платити. В цей час держава ще не бере на себе зобов’язань, бо не знає, чи точно піде жінка у декретну відпустку”, – каже наш співрозмовник.
Уряд хоче залатати дірку у Держбюджеті за рахунок вагітних і працедавців
Андрій Новак, голова комітету економістів України, – про те, яку ціну доведеться платити жінкам за новацію уряду
– Пане Андрію, нардепи прийняли зміни до Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії” і вирішили включити до страхового стажу жінкам період перебування їх у відпустці по вагітності та пологах, але платити єдиний соціальний внесок за вагітну має працедавець. Хіба це справедливо?
– Звісно, що несправедливо! Урядові ініціативи, які виникають майже щотижня, пов’язані з тим, що влада шукає джерела для наповнення Держбюджету. Очевидно, закон з’явився через надзвичайно критичний стан Держбюджету, дохідна частина якого не виконується. Дійшло до того, що уряд вирішив оподаткувати соціальні статті.
– Звісно, що несправедливо! Урядові ініціативи, які виникають майже щотижня, пов’язані з тим, що влада шукає джерела для наповнення Держбюджету. Очевидно, закон з’явився через надзвичайно критичний стан Держбюджету, дохідна частина якого не виконується. Дійшло до того, що уряд вирішив оподаткувати соціальні статті.
– На вашу думку, які це матиме наслідки для жінок?
– Наслідки для жінок, які при надії, або планують вагітніти, будуть болісними. Як наслідок, дівчатам і жінкам, що можуть найближчим часом стати матерями буде важко працевлаштуватися. Відтепер роботодавець буде тричі перевіряти, перестраховувати себе, чи бува не бере на роботу жінку, яка згодом стане для нього додатковою статтею витрат.
– Наслідки для жінок, які при надії, або планують вагітніти, будуть болісними. Як наслідок, дівчатам і жінкам, що можуть найближчим часом стати матерями буде важко працевлаштуватися. Відтепер роботодавець буде тричі перевіряти, перестраховувати себе, чи бува не бере на роботу жінку, яка згодом стане для нього додатковою статтею витрат.
Можливо, навіть дійде до того, що неформально від жінок будуть вимагати медичні довідки або угоди, в яких йтиметься про те, що жінка певний період не планує вагітніти. Це дуже негативно впливатиме на жінок, особливо на тих, хто в пошуку роботи, або зміни місця праці. Таким чином матимемо ще одну сферу, де буде соціальна напруга.
– Але хіба ці гроші залатають бюджетну дірку?!
– Звісно, ні! Гроші, які можна залучити з цієї сфери, оподаткувавши її, не вирішать проблеми наповнення Держбюджету. Адже його дефіцит обраховують десятками мільярдів гривень! Додаткові надходження від цього податку можуть наповнити його лише на кілька тисяч гривень.
– Звісно, ні! Гроші, які можна залучити з цієї сфери, оподаткувавши її, не вирішать проблеми наповнення Держбюджету. Адже його дефіцит обраховують десятками мільярдів гривень! Додаткові надходження від цього податку можуть наповнити його лише на кілька тисяч гривень.
– Парадокс! Працедавці шукають здебільшого молодих працівників, а тут їх працевлаштовувати стане ризиковано...
– Так, мусимо визнати, що відтепер роботодавець перед тим, як брати на себе додаткове податкове навантаження добряче почухає потилицю. Тому навіть для так званої “сприятливої категорії” молодих людей, що шукають роботу, працевлаштуватися буде важче. Нині українська влада працює з людьми виключно з метою зібрання додаткових податків.
– Так, мусимо визнати, що відтепер роботодавець перед тим, як брати на себе додаткове податкове навантаження добряче почухає потилицю. Тому навіть для так званої “сприятливої категорії” молодих людей, що шукають роботу, працевлаштуватися буде важче. Нині українська влада працює з людьми виключно з метою зібрання додаткових податків.
– Обурює й те, що 2% має платити жінка з суми допомоги, яку отримає у зв’язку з вагітністю та пологами?
– У нас є так звана податкова культура. Мовляв, маєш будь-яке джерело доходу – плати! Або якщо ти отримуєш якісь гроші, виплати, то мусиш з цього заплатити податок. Будь-який вид доходу оподатковується, навіть якщо це соціальні виплати.
– У нас є так звана податкова культура. Мовляв, маєш будь-яке джерело доходу – плати! Або якщо ти отримуєш якісь гроші, виплати, то мусиш з цього заплатити податок. Будь-який вид доходу оподатковується, навіть якщо це соціальні виплати.
– Чи є така практика оподаткування за кордоном?
– Кожна країна має економічну і податкову історію. Не має однакових кліше на всіх. Є різна практика, особливо серед європейських країн. Загалом податкова система має виходити з принципу справедливості. Підприємець має бачити результат того, що він сплачує до казни кошти. А цей принцип можна показати лише на одному – довірі до держави! Коли платник податків бачить, як його гроші використовують, то тоді виникає довіра або недовіра. Якщо є недовіра, то платник податків буде шукати всі шляхи для того, аби ухилитись від їх сплати. Через приховування реальних прибутків тощо. Коли є стан довіри і загальної, високої податкової культури, то не виникає проблем. Навіть коли влада запроваджує нові бази оподаткування.
– Кожна країна має економічну і податкову історію. Не має однакових кліше на всіх. Є різна практика, особливо серед європейських країн. Загалом податкова система має виходити з принципу справедливості. Підприємець має бачити результат того, що він сплачує до казни кошти. А цей принцип можна показати лише на одному – довірі до держави! Коли платник податків бачить, як його гроші використовують, то тоді виникає довіра або недовіра. Якщо є недовіра, то платник податків буде шукати всі шляхи для того, аби ухилитись від їх сплати. Через приховування реальних прибутків тощо. Коли є стан довіри і загальної, високої податкової культури, то не виникає проблем. Навіть коли влада запроваджує нові бази оподаткування.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
