Народні депутати Ірина Бережна та Андрій Пінчук пропонують звільнити роботодавців від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в разі прийому на роботу молодих спеціалістів. Про це йдеться у зареєстрованому у Верховній Раді законопроекті №10250 “Про забезпечення молодих спеціалістів першим робочим місцем”, інформує „Економічна правда”. 

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що неадекватна політика в сфері соціальної захищеності молоді призводить до посилення відтоку молодих фахівців у розвинені країни, розвитку тіньового сектора економіки, зниження зацікавленості в отриманні вищої освіти, занятті науковою діяльністю тощо. Серед негативних наслідків безробіття молоді депутати також виділяють посилення криміногенної ситуації і погіршення демографічної ситуації в країні. 

“Молоді випускники, які тривалий час не можуть знайти роботу, поступово дискваліфікуються, втрачають знання, набуті у вишах або професійно-технічних навчальних закладах, і змушені переходити на некваліфіковану роботу або навіть поповнювати ряди безробітних”, – стверджують розробники законопроекту.

Для вирішення наболілих питань і підвищення зайнятості серед молоді регіонали пропонують ввести пільги для роботодавців. Згідно із документом, підприємство, яке бере на роботу молодого фахівця за скеруванням Державної служби зайнятості, буде звільнене від сплати єдиного внес­ку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на цього працівника строком на один рік. 

Якщо підприємство бере на роботу не менше 10% (двох і більше осіб) молодих спеціалістів, то термін дії податкової пільги продовжується ще на рік. Також підприємства, частка молодих фахівців в яких становить не менше 1% від загального числа співробітників, отримують пільгу в розмірі 0,1% при сплаті податку на прибуток підприємства. 

Так, експерти скептично ставляться до запропонованого законопроекту, оскільки сумніваються в реальності виконання цих норм. У рамках українського законодавства, зазначають вони, уже існують пільги при працевлаштуванні роботодавцем співробітників, які були скеровані Державною службою зайнятості, однак на практиці вони практично не працюють.